Snizhana Savchuk

Щось про себе... Можливо я холодною здаюся, Можливо і черствою, й без душі. Коли всі інші плачуть, я сміюся Хоча, насправді гірко і мені. Буваю я байдужою до всього… До сонця, неба і всього свого життя… Буваю я частенько трішки злою… Злою на себе за свої справжні почуття. Мене вважають сильною, твердою… Вбачають феміністку у мені… «Дівчинка з характером…з залізною рукою» — Насправді ще дитина у душі. Ти думаєш, що ти ніщо для мене… Що наплювати і на тебе…як й на всіх… Гадаєш я й не згадую про тебе… Насправді ж ти є мій солодкий гріх… Я не показую цього тобі й нікому… Й сама собі я в цьому ледве зізнаюсь. Легше віддатися комусь зовсім чужому… Тобі ж відкритися до смерті я боюсь. Боюся що ти просто розсмієшся… Що не повіриш у мої слова… Що ти підеш і вже не повернешся. Тож краще першою розвернусь й піду я. Я знаю, що не раз ще пожалію, Що повернутись я захочу назавжди. Та бути щирою з тобою я не вмію, І за цю слабкість ти мене прости…

Люблю займатися спортом, слухати музику, переглядати телебачення))